леда

1. (заст.) Непотрібна, непотрібна річ; дрібниця, дурниця.

2. (заст., перев. у множині) Погані, нікчемні люди; наволоч.

3. (діал.) Невеликий дощ; мряка.

Приклади:

Приклад 1:
Проте за леда хвилю опанував собою й, повернувшися до наших коханих Стася й Адзі, стиха докінчив: ПЕРВЕРЗІЯ 64 — Я про це ще скажу сьогодні. За сим кляпснув обидвох асистенток по зручно задертих догори дупцях і з’ясував, що наразі можуть вони бути вільними.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 2:
— а в п’ятнадцять рокiв звалилася з депресiєю, скаржилася на таємничi болi в шлунку, татко збився з нiг, тягаючи по лiкарях, якi нiчого не знаходили, цiлими днями валялася в постелi й iстерично плакала од леда слова — таткова дiвчинка, очко в лобi, то вiн чував, розпластавши крила, над її першою менструацiєю, розважно оповiдав їй, що це дуже добре, так має бути з усiма дiвчатками, лежи, на вставай, — подавав у постiль, як хворiй, покраянi скибочками яблука на блюдцi, i вона лежала — зiбгана й занишкла, наполохана новим вiдчуттям, коли — i соромно од вiдкритостi своєї тай‑ни — ну але якi ж тайни можуть бути од татка? — i, i — якось щемно‑сторожко, незахищено‑непевно: вiдчуття, що повториться iз втратою дiвоцтва (якого потрапить здихатися аж пiсля таткової смертi!
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”