1. (заст., рідко) Період відпочинку, спочинку; час, коли припиняється робота, діяльність; свято, канікули.
2. (перен., заст.) Стан бездіяльності, неробства; лінощі.
лінощі
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Правопорушників у Китаї не бракувало, якщо зважити, що злочином вважалося там навіть «убозтво через лінощі». Отже, старокитайське суспільство доби Чуньцю та особливо Чжань Го розвивалося динамічно.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”
Частина мови: іменник (множина) |