локатив

1. У мовознавстві: відмінок, що вказує на місце дії або перебування об’єкта; місцевий відмінок (наприклад: у лісі, на столі).

2. У лінгвістичній семантиці: смисловий компонент (семантична роль) слова або члена речення, що означає місце дії, стану або події.

Приклади:

Відсутні