Приклад 1:
З лісу на прогалину виходять дядько і небіж його . уже старий чоловік, поважний і дуже добрий з виду; по-поліському довге волосся білими хвилями спускається на плечі з-під сивої повстяної шапки-рогатки; убраний у полотняну одежу і в ясно-сиву, майже білу свиту; на ногах постоли, в руках кловня (малий ятірець), коло пояса на ремінці ножик, через плече виплетений з лика кошіль (торба) на широкому ремені.
— Українка Леся, “Лісова пісня”
Приклад 2:
Нас не вчили, цiла наша лiтература з її культом трагiчної любовi — Iванко й Марiчка, i , мої студенти були в захватi й заявили, що “Лiсова пiсня” лiпша за Шекспi‑рову “Midsummer NightаDream”, еге ж, — якось забула нас попередити, що в дiйсностi трагедiї виглядають некрасиво. Що смерть, у будь‑якiй формi, є насамперед дiло брудне.
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”
Приклад 3:
— одмовляє тим-таки словом ізнову… XIII Поміж другими хатами у сел і стояла соб і хатка престаренька, похиленька, та жив там у їй веселий, бравий чоловік Каролець із жінкою. Жили вони соб і у согласц і і нічим не журились: н і вбожеством сво їм, н і так б ідою, що люди самі собі часом зіб’ють або ізбоку прийде.
— Невідомий автор, “021 Chornokril”