1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.
2. (діал., рідк.) Те саме, що блиск — яскраве світло, відблиск, сяйво.
лиск
Буква
Приклади:
Приклад 1:
ÎÏÀË (ÊÎÇÎвÃ) якось у тьмавім дзеркалі існування з полущеним сріблом я схопив своє відлуння із гримасою жаху на сірім лиці і тепер цей образ упізнаю в кожному покійникові що мимо проходить у чужому зачумленому місті хочу відвернутися але завжди іздза рогу мене наздоганяє бридка і розпусна з фальшивою діадемою із більмом опалу що нагадує лиск відспіваного тіла а всі пальці занизані перстенями як мій день нещастям Тринадцять алогій 269~жах мій росте я вже не володію лицем коли вона дотикає холодним каменем уст 11. ÑÀÏԲР(ÂÎÄÎ˲É) мчить синій верхівець молодого народу із відзнакою зоряності на чолі за відточене лицарство з метким променем що повергає їдуче полум’я смоку у принишклий дим киплять копита в небесній тверді а в дажбожих гаях збирається люд вертайся молодий народе до курних домівок без офірних щедрувань синій верхівець повертає Божу милість для тебе безхосенно з першим криком півня і на цілий день поки зорить його як ласка сапфірове небо 12.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”