ля-дубль-бемоль

1. Музичний термін, що позначає ноту “ля”, понижену на два півтони (на цілий тон); позначенням є символ “𝄫”, що ставиться перед нотою або включається в ключові знаки.

2. У розмовній мові — образний вираз для позначення чогось надзвичайно низького, пригніченого або значно зниженого за якістю, рівнем тощо (за аналогією з дуже низьким звуком).

Приклади:

Відсутні