1. Музичний термін, що позначає ноту ля, підвищену на два півтони (повний тон); відповідає ноті сі.
ля-дубль-дієз
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
1. Музичний термін, що позначає ноту ля, підвищену на два півтони (повний тон); відповідає ноті сі.
Відсутні