1. (у фонетиці) Позначає звук, що утворюється внаслідок різкого розмикання зімкнутої голосової щілини при одночасному піднятті гортані, що створює ефект легкого вибуху (наприклад, в деяких кавказьких мовах); синонім — ларингалізований.
2. (у фонетиці) Стосується манери вимови, яка характеризується утворенням абруптивних звуків.