1. (у мовознавстві) Пов’язаний з аблаутом, що стосується аблауту; такий, що утворюється за допомогою аблауту.
2. (у лінгвістиці) Характеризуючийся чергуванням голосних у корені слова, що виражає граматичне значення (наприклад, у формах дієслова: несу — ніс, беру — бір).