1. Діалектний варіант слова “лучина” — тонка тріска, щепка сухого дерева, яку використовували для розпалювання або як джерело світла (у складі світильника-лучинника).
2. Власна назва (топонім) — село в Україні, зокрема село Лучин у Рівненському районі Рівненської області.