1. Розколюватися, тріскатися, розпадатися на частини від удару, тиску або виснаження (про тверді предмети, переважно з дерева, каменю тощо).
2. Розкриватися, відкриватися з тріском, розколом (наприклад, про бруньки, квіткові бутони, насіннєві коробочки).
3. Розділятися, відшаровуватися, відставати пластами (про матеріали, покриття тощо).
4. Розриватися, давати тріщину (про шкіру на тілі від спеки, морозу, хвороби).
5. У розмовній мові — битися, вдарятися об щось з силою.