1. (в інформатиці та програмуванні) Процес об’єднання об’єктів або структур даних в єдине ціле, при якому кожен елемент зберігає свою автономність, але разом вони утворюють нову, складнішу сутність; один з видів асоціації, що виражає зв’язок “частина-ціле”.
2. (в об’єктно-орієнтованому програмуванні) Тип зв’язку між класами, при якому один клас (ціле) включає в себе інший клас (частина), але останній може існувати незалежно від першого.