1. (історичне, заст.) Назва одного з західнослов’янських племен, що мешкало на території сучасної Польщі та вважається одним з предків польського народу.
2. (переносне значення, заст.) Уживалося як синонім до слова “поляки”.
ляшки
Буква
Приклади:
Приклад 1:
Ляшок — полячок, зменшене від «лях» — поляк («вже ті ляшки мають добрий апетит»). Магістрат — міська управа.
— Зеров Микола, “Камена”
Приклад 2:
Зауважив пан сотник, що на греблі лаштується грізна грімниця, почесав сердито потилицю і обернувся до Шрама: — А що, пане Шраме, ляшки-панки, здається, готують нам подарунки? — Бачу, батьку, — відізвався Шрам, — це б іщє байдуже, а досадно, матерi його ковінька, що несила нам їм назад відіслати гостинців: панянки наші, мабуть, що не теє, а от хіба товстопузиха чи не доплюне, та ще, може, от оця «баба»… — А спробуй-но зараз, — сказав сотник.
— Невідомий автор, “103 Obloha Bushi Bohdan Khmelnytskyi”
Приклад 3:
Прокинулись ляшки-панки, Та й не повставали: Зійшло сонце – ляшки-панки Покотом лежали. Червоною гадюкою Несе Альта вісти, Щоб летіли крюки з поля Ляшків-панків їсти.
— Семенко Михайль, “Кобзар”