1. (діал.) Розбиватися, ламатися з гучним звуком, тріщати; розколюватися на частини (переважно про предмети з дерева, скла, каменю).
2. (перен., діал.) Зазнавати невдачі, краху; розпадатися, руйнуватися (про плани, справи тощо).
3. (діал., рідк.) Сильно вдарятися, битися об щось із дзвоном, тріском.