крючок

1. Невеликий виріб з металу, дерева або іншого матеріалу, загнутий на кінці, призначений для чіпляння, підвішування або зачіпляння чогось.

2. Пристрій у вигляді загнутого стрижня з борідкою на кінці, що використовується для в’язання.

3. У спорті (бокс) — короткий удар збоку, завданий зігнутою в лікті рукою.

4. Переносно: хитрість, прийом, засіб, що використовується для залучення чи спонукання когось до чогось, часто з прихованим наміром.

5. У музиці: знак у нотному письмі для позначення висоти звуку на нотному стані.

6. У рибальстві: металевий виріб з жалом для лову риби, складова частина вудочного гачка.

Приклади:

Приклад 1:
Кто ли завертѣл закоулок, тот перейшол крючок. Не погнѣвайся, я не пророк и меня твой свиток внутрь не услаждает.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”