криївка

1. Приховане підземне або надземне укриття, сховище, яке використовувалося членами українського національно-визвольного руху (зокрема УПА) для переховування, проживання, зберігання зброї та продовольства під час боротьби у XX столітті.

2. У переносному значенні — будь-яке таємне, потаємне місце переховування або схованка.

Приклади:

Приклад 1:
Так, справді, се була величезна гірська криївка, з усіх боків тільки з великим трудом доступна, — але такі були в тих часах ненастанних війн, усобиць і нападів майже всі гірські села, і тільки дякуючи тій своїй неприступності, вони змогли довше, ніж подільські села, охоронити своє свобідке староруське громадське життя, яке деінде силувалися чимраз більше підірвати горді, війнами збагачені бояри. Тухольський народ жив головно скотарством.
— Невідомий автор, “198 Zakhar Bierkut Ivan Iakovich Franko”