1. Нащадок європейських колонізаторів (переважно іспанських, португальських або французьких), народжений у Латинській Америці, а також на островах Карибського басейну або в інших колоніях.
2. Представник місцевого населення змішаного (європейсько-африканського, європейсько-індіанського тощо) походження в колишніх колоніях Латинської Америки та Карибського регіону.
3. Мова, що виникла внаслідок контактів різних мов (зазвичай на основі європейської) і стала рідною для певної спільноти (наприклад, гаїтянський креольський на основі французької).
4. У лінгвістиці — стабільна природна мова, що сформувалася на основі піджину (спрощеного міжнародного засобу спілкування) і стала рідною для нового покоління.