кратир

1. (істор.) Старовинна міра об’єму для рідин (переважно вина, олії, меду), що використовувалася в Україні та інших слов’янських країнах; зазвичай дорівнювала приблизно 3,28 літра (чверть відчверті).

2. (істор.) Посуд (чаша, кухоль) певної місткості, що використовувався для пиття вина або мірних цілей.

Приклади:

Відсутні