1. (у музиці) такий, що характеризується консонансом — гармонійним, співзвучним поєднанням тонів, приємним для слуху; протилежне до дисонансний.
2. (у поетиці та філології) такий, що стосується консонансу — виду рими, в якій збігаються приголосні звуки після наголошених голосних (наприклад: “воля — доля”).