1. Глибоко й повільно вдихати та видихати повітря, зазвичай виражаючи печаль, тугу, полегшення, втому або інші сильні почуття.
2. (переносне) Відчувати сильну тугу, прагнення до когось або чогось; нудьгувати, сумувати.
3. (переносне, розмовне) Про предмети, що видають протяжний звук, схожий на людський зітхання (наприклад, вітер у щілині, дерев’яні конструкції тощо).