drevosliv.com

Словник Української

зітхання

Буква

1. Глибокий, посилений видих, що супроводжує почуття полегшення, суму, втоми, захоплення тощо.

2. (переносне значення) Тихий, журливий звук, що нагадує такий видих (про вітер, хвилі, лісу тощо).

3. (переносне значення) Вияв, ознака певного почуття, переживання, часто сумного або туги.

Приклади:

Приклад 1:
Глибока північна тиша, тільки часом легкий шелест чується в гаю, мов зітхання у сні. Дія ІІ Пізнє літо.
— Українка Леся, “Лісова пісня”

Приклад 2:
В чергах скрізь розмови про поразки німців, зітхання, затайні перебирання, неспокій, досада, кричуще запитання з очей: що буде? 28/I — 43 р. Через Київ та його околиці пересувається сила-силенна війська — на схід.
— Невідомий автор, “059 Liubchenko Agatangel”

More posts