1. У математиці, зокрема в теорії множин — об’єкт, який є формальною протилежністю множині; сутність, що в аксіоматичних системах (наприклад, в антитеорії множин Андрєєва) розглядається як первинне поняття, що не підпорядковується звичайним властивостям множини (наприклад, аксіомі об’ємності), і може містити себе як елемент.
2. У філософії та логіці — концептуальна категорія, що позначає сукупність, яка заперечує або протистоїть класичним принципам множини, часто використовується в контексті аналізу парадоксів (наприклад, парадоксу Рассела) та розширення формальних систем.