1. У фізиці та техніці — властивість або стан, при якому об’єкт не здійснює обертання навколо власної осі, або спеціальний механізм, що запобігає такому обертанню.
2. У математиці, зокрема в теорії вузлів та теорії кос — специфічна властивість або операція, пов’язана з відсутністю або компенсацією обертання компонентів геометричної структури.
3. У техніці та машинобудуванні — пристрій або система (наприклад, муфта, підшипник), основним призначенням яких є блокування відносного поворотного руху між двома деталями або вузлами конструкції.