завдячити

1. Бути причиною чогось, спричиняти, викликати певний стан або явище.

2. (У пасивній конструкції “завдячувати”) Мати щось внаслідок чиєїсь діяльності, допомоги, втручання; бути зобов’язаним комусь, чомусь.