1. Сильним ударом загнати, вбити щось кудись (забити цвях у стіну, забити кіл у землю).
2. Убити тварину ударом (забити бика на м’ясо).
3. Заповнити, закупорити отвір чимось, щоб щось не проходило (забити дірку ганчіркою, забити раковину сміттям).
4. У спорті: сильно вдарити по м’ячу (шайбі), спрямовуючи його у ворота або для передачі (забити гол, забити пенальті).
5. Перен., розм. Перестати звертати увагу, втратити інтерес, відмовитися від чогось (забити на проблеми, забити на навчання).
6. Розм. Зайняти, забронювати собі щось заздалегідь (забити столик в ресторані, забити місце на парковці).
7. Розм. Почати інтенсивно щось робити, зосередитись (забити на вправу, забити на читання книги).