Значення
-
Той, хто забирає щось, відбирає, конфіскує; особливо в контексті виконання службових обов’язків (наприклад, податковий інспектор, судовий виконавець).
-
(спец., техн.) Пристрій, механізм або частина машини, призначені для захоплення, відбору або видалення чогось із загального потоку чи маси (наприклад, забирач врожаю, забирач молока).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. забирач, р. забирача, д. забирачеві, з. забирача, о. забирачем, м. забирачеві, к. забирачу