з’єднуючий

1. Який служить для з’єднання, сполучення різних частин, елементів у єдине ціле; сполучний.

2. У мовознавстві: такий, що виражає граматичний зв’язок між словами або частинами складного речення (наприклад, з’єднувальний голосний, з’єднувальний союз).