1. Утворювати єдине ціле, ставати сполученим, поєднуватися з чимось або з кимось; об’єднуватися.
2. Вступати у зв’язок, контакт, досягати можливості спілкування або взаємодії (про людей, організації, технічні засоби тощо).
3. Стикуватися, прилягати одне до одного, мати спільну межу або точку дотику (про території, частини, деталі).
4. Утворювати транспортне або інше сполучення між пунктами, забезпечувати прохід або переміщення.
5. Встановлювати логічний, причинно-наслідковий або інший зв’язок між поняттями, явищами, фактами.