Призначений для з‘єднання, сполучення окремих частин, елементів у ціле.
Такий, що встановлює зв’язок, контакт між ким-, чим-небудь; сполучний.
У техніці: службовий, проміжний, що не має самостійного значення, а лише забезпечує зв’язок між основними частинами, вузлами (наприклад, про з’єднувальну лінію залізниці, з’єднувальну муфту).