drevosliv.com

Словник Української

дівчин

Буква

1. Прикметник, що вказує на належність до дівчини або дівчати; властивий дівчині, характерний для неї.

2. У складі власних назв (географічних об’єктів, назв установ тощо) — що стосується дівчини або має відношення до дівчат (напр., озеро Дівчине).

Приклади:

Приклад 1:
Не ми­ну­ла пансько­го хліба Омелько­ва доч­ка Оле­ся; хо­ди­ла за мен­шою ба­риш­нею не­ве­лич­ка дівчин­ка – си­ро­та Уля­на, доч­ка то­го са­мо­го хре­ще­ни­ка, що ге­не­рал,- не­хай царст­вує! – пох­рес­тив.
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”

More posts