1. (хімія) Органічна сполука, що містить групи атомів, здатні утворювати міцні координаційні зв’язки з іонами металів, утворюючи стійкі водорозчинні комплекси (хелати); використовується в аналітичній хімії, промисловості та як складова мийних засобів.
2. (медицина, фармакологія) Лікарський засіб або речовина, що має здатність зв’язувати і виводити з організму токсичні іони металів (наприклад, свинцю, ртуті, заліза), застосовується при отруєннях та захворюваннях, пов’язаних з надлишком металів у організмі.