1. (біол.) Організм, що перебуває в коменсалізмі — формі симбіозу, при якій один вид отримує користь від співіснування, а іншому це не завдає ні шкоди, ні прибутку.
2. (іст.) У середньовічній Європі — лицар, який не мав власного феоду і служив за платню або утримання у володаря замку (коменди).