кодифікація

1. Систематизація та упорядкування законів, нормативних актів або правил певної галузі права чи суспільного життя у єдиний законодавчий збірник (кодекс).

2. У мовознавстві: цілеспрямована діяльність із вибору, упорядкування та законодавчого закріплення мовних норм (вимовних, граматичних, лексичних, орфографічних тощо) для створення єдиного стандарту літературної мови.

Приклади:

Приклад 1:
З цих позицій аргументованою є думФ ка П. Друкера: “що стало вирішальним для суспільства, так це центральна роль теоретичного знання, перевага теорії над емпіризмом і кодифікація знань в абстрактні системи симФ волів, які можуть бути передані різноманітними засобами” [13]. Таким чином, в процесі розвитку науки не лише створюФ ються інтелектуальні новації, на основі яких потім формуютьФ ся нові технології виробництва і засоби споживання, але й здійснюється перетворення самих людей як господарюючих суб’єктів, що виступають носіями нових здібностей та потреб.
— Котляревський Іван, “Енеїда”