1. (істор.) Угода або договір, особливо публічна обітниця або урочиста угода між релігійними громадами чи політичними силами; найчастіше стосується угод шотландських пресвітеріан (ковенантерів) у XVII столітті, спрямованих на захист своєї віри та політичних прав.
2. (фін., юр.) Сукупність обов’язкових умов, зобов’язань або обмежень, що містяться в кредитній, інвестиційній або емісійній угоді, які позичальник або емітент зобов’язаний дотримуватися протягом усього терміну дії договору (наприклад, обмеження на виплату дивідендів, підтримання певного рівня ліквідності тощо).
3. (рел.) Урочистий союз або завіт, особливо в протестантській теологічній традиції, що описує взаємини між Богом і людиною як двосторонню угоду (Божий завіт).