клятьба

1. Урочисте прокляття, закляття, яким викликають на когось лихо або нещастя; анафема.

2. Сильне лайливе слово, лайка; прокльон.

3. Розм. Про щось дуже неприємне, набридле, тяжке; прокляття.

Приклади вживання

Приклад 1:
А по таборі пострах ішов: «Боже, щоб у сю хвилю Не закляв нас пророк, бо клятьба Мала б дивную силу! Від такої молитви тремтять Землянії основи, Тають скелі, як віск, і дрижить Трон предвічний Єгови.
— Франко Іван, “Мойсей”

Частина мови: іменник (однина) |