1. Урочисте прокляття, закляття, яким викликають на когось лихо або нещастя; анафема.
2. Сильне лайливе слово, лайка; прокльон.
3. Розм. Про щось дуже неприємне, набридле, тяжке; прокляття.
Словник Української Мови
Буква
1. Урочисте прокляття, закляття, яким викликають на когось лихо або нещастя; анафема.
2. Сильне лайливе слово, лайка; прокльон.
3. Розм. Про щось дуже неприємне, набридле, тяжке; прокляття.
Приклад 1:
А по таборі пострах ішов: «Боже, щоб у сю хвилю Не закляв нас пророк, бо клятьба Мала б дивную силу! Від такої молитви тремтять Землянії основи, Тають скелі, як віск, і дрижить Трон предвічний Єгови.
— Франко Іван, “Мойсей”