алло

1. Розмовне вигукування, яким переважно починають розмову по телефону, щоб привернути увагу співрозмовника або перевірити зв’язок.

2. Уживається як вигук для звернення уваги на себе в усному спілкуванні, часто з відтінком легкого докору або здивування.

Приклади:

Приклад 1:
Коли ж і зринає усмішка з прозорої товщі цієї лірики, то вона печальна: — Алло, це Микола ? — Так — Слухай як ти себе почуваєш?
— Тютюнник Григорій, “Вир”