давило

Приклад 1:
Ус і молодиці і дівчата були там знакомі Варці, все подруги давні, з однієї сторони; вони ще її не цуралися, стали зазивати її на сво ї музики, стала Варка ходити у двір… Там, у двор і, м іж челяддю, їй наче дихалося легше: вона прислухалася до жарт ів веселих, до того гомо ну, до танц ів придивлялася й сама у танець ішла іноді, – і забувалося часом їй усе -усе, що душу давило, і сміялася вона з іншими, і мову знаходила… Все на спок ій, на спочивок йшло по музиках; схаменувшися, б ігла й вона додому, обмираючи, свою тугу проклина ючи, що, попустивши їй з ітхнутися, м іцніш ще, мабуть, вхоплялася за серце. І на здив було усякій душі оглядати, як на усю садибу їх, на усе житов ’я пала пустиня: і на ту хату нову, неб іляну давно, неприбрату!
— Невідомий автор, “021 Chornokril”

Приклад 2:
Одна з тих ночей, що її шкода стає збавляти марне, в самоті… Давило груди. IX Дні летять, як у огні.
— Невідомий автор, “191 Talant Stiepan Vasil Ovich Vasil Chien”