1. (в історії) Офіційна назва селянина в Україні XIV–XVIII століть, який не мав власного господарства та постійно працював на феодала, одержуючи від нього платню натурою (даванням) або ділянку землі для обробітку.
2. (заст.) Той, хто одержує щось як подарунок, допомогу або винагороду; одержувач.