1. Жанр арабської поезії, багаточастинна ода панегіричного, елегійного або релігійного змісту, що складається з однакових за розміром двовіршів (бейтів) із єдиною римою на кінці кожного двовірша.
2. У класичній тюркомовній (особливо перській, османській, узбецькій) літературі — віршований твір переважно панегіричного, філософського або дидактичного характеру, що будується за певними канонами (вступ, розвиток теми, звернення до покровителя, заключна частина).