Значення
- (Техніка) –
Процес утворення дірок, порожнин або отворів у матеріалі, поверхні або структурі, часто внаслідок механічного, хімічного або ерозійного впливу.
- (Техніка) –
(У техніці, матеріалознавстві) Небажане утворення пор, пустот або дефектів у виробі під час його виготовлення або експлуатації.
- (Медицина) –
(У біології, медицині) Патологічний процес виникнення дефектів (виразок, порожнин) у тканинах організму.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. діркоутворення, р. діркоутворення, д. діркоутворенню, з. діркоутворення, о. діркоутворенням, м. діркоутворенні, к. діркоутворення