картати

Приклад 1:
Звісно, він, сатана, розуміє, що завдяки своїй гістеричній неньці, торопленій на музиці, зокрема на церковній, не менше, ніж на досить дивному вузькому патріотизмові, і це тоді, коли всі прагнуть інтернаціоналізму, — чи на шляхетських родоводах, хоча ці шляхетські родоводи не сягають далі від лейстрових козаків, Наумик не лише з православного по материній лінії й греко-католика по батьковій став повноцінним римокатоликом, оскільки релігійні екзальтовані уроєння його родительки після її розчарування в змиршавілому, а, головне, цілком зросійщеному православії, непридатному, ворожому й руйнівному для українців, як це висловлювалася його ненька, вичитуючи всім тим, хто пробував її картати за нібито демонстративне відступництво, ненька, котра від самого Юркового народження бачила свого одинака в товаристві Баха й Генделя, ну ще, може, дещицю Сезара Франка, а не серед приречених на духовне зубожіння під російською праскою змалоросійщених українських тирликалів, занечулених тристалітнім летаргійним сном, котрі завдяки колись сліпо перебраному візантійському кретинізмові, що й велів українцям, цим «рабам німим», цим щиросердим беззубим селепкам, на триста років лягти під чавунні сідниці російського молоха, який безнастанно, і то дедалі зажерущіше й нещадніше, і жере їм серця, мозок і душі, — не спромоглися ввести до вжитку в церкві навіть органу, єдиного інструмента, гідного належно віддати хвалу Творцеві, — зокрема материні хворобливі уроєння щодо майбутнього його, Наумикового, життя, — не лише зробили його (первісно, — скажімо відверто, таки з пристосуванських мотивів, — нема ради, Рим — покищо — сила, а Візантія — порохня, — а потім уже й щиро) повноцінним римокатоликом, а й змусили в дванадцять років пересісти з фортепіяна за орган, оскільки рвалася якнайшвидше побачити свого сина органістом, хоча Наумик ще змалку найбільше милувався в грі на флейті, котру згодом цілком заглушив орган, до якого в Юрка перегодя зі зрозумілих причин розвинувся певний сантимент, — але попри все це, як він, Наумик, уявляє собі (він, сатана, дуже об’єктивний і тому й говорить зараз з ворожих йому позицій, виключно маючи на меті — вияснити, куди й до чого Наумик прямує), отож, як він уявляє собі творити для світла на Чирковому ревуні, як його називали перші шаленці Розіп’ятого, на Чирковому ревуні, який лише завдяки варварській невибагливості иовонавернених на дуже сумнівне християнство дикунів, потрапив До церкви (у храмі Венери орган був на місці, однак у церкві? — з чого, щиро признавшися, він, сатана, вдоволений, бо це зайвий доказ його могутности, хоча, зрештою, йому, сатані, оскільки він не дрібничковий і вдоволяється й малим на відміну від Того аскетичного Шаленця, — слугують не лише ті, що грають на органі, а й ті, що органи нищать і, аби вирвати найбільші труби, влрягають коней в орган, щоб виламати основу, чи розкладають із молитовних стільців і лав, хоругов та ікон багаття посеред церкви, аби розтопити метал, щоб він скинув з себе подобу звукових рур, за допомогою яких Юркові раптом забаглося творити для світла!)?
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 2:
Почав її словами картати, а дитиночка на руках так i пручається — кричить. Пан iще гiрш розгнiвався: — Геть ту дитину!
— Самчук Улас, “Марія”