дівча

Приклад 1:
Дівчина по­чу­ла, як тільки чу­ють дівча­та, чо­го в йо­го зап­нув­ся го­лос: очі в неї заіскри­ли, заг­ра­ли… – Навіщо тобі? – пря­ду­чи ни­ми, во­на пи­тає в йо­го.
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”

Приклад 2:
Ляс­нув по­го­нич пу­гою; коні зар­жа­ли, по­чув­ши лу­го­ву па­шу; по­тю­па­ли і зник­ли з очей і з во­зом, і з по­го­ни­чем, і з дівча­та­ми. IV От уже й луг пе­ред ни­ми.
— Куліш Пантелеймон, “Чорна рада”

Приклад 3:
V Слу­ха­ють дівча­та, да аж сум­но їм ста­ло; слу­хає Ори­ся, да вже боїться й гля­нуть на каміння, що прос­тяг­лось ку­пою че­рез річку. Вже їй здається, що то справді не каміння і во­да шу­мить якось не так, як во­да… Засмутив зовсім дівчат ста­рий Гри­ва.
— Куліш Пантелеймон, “Чорна рада”