карбін

1. Хімічний елемент, штучно синтезована алотропна модифікація вуглецю, у якій атоми утворюють лінійний ланцюжок з почерговими потрійними та одинарними хімічними зв’язками; вважається найміцнішим матеріалом у світі.

2. (іст.) Старовинна назва вуглецю як хімічного елемента, що вживалася в науковій літературі до середини ХХ століття.

Приклади:

Приклад 1:
Багато елементів можуть існувати у вигляді кількох простих речовин, наприклад, вуглець (графіт, алмаз, карбін, фулерени), фосфор (білий, червоний, чорний), кисень (озон, кисень). Відомо близько 400 простих речовин.
— Невідомий автор, “108 Panasenko Oi Ta In Zagalna Khimiia Tech”