афеза

1. У лінгвістиці — фонетичне явище, при якому відбувається втрата звука або складу на початку слова, наприклад: “ручка” з “обручка”.

2. У медицині — втрата здатності до мовлення внаслідок ураження певних ділянок кори головного мозку, що характеризується порушенням формування та розуміння мовленнєвих конструкцій при збереженні функцій артикуляційного апарату.

Приклади:

Відсутні