Властивість за значенням прикметника “дражливий”; стан, коли щось викликає подразнення, неприємне відчуття алегоричної “сверблячки”, нетерпіння або легкий гнів.
Схильність легко дратуватися, вразливість, обиджливість.
Словник Української Мови
Буква
Властивість за значенням прикметника “дражливий”; стан, коли щось викликає подразнення, неприємне відчуття алегоричної “сверблячки”, нетерпіння або легкий гнів.
Схильність легко дратуватися, вразливість, обиджливість.
Приклад 1:
Сміхом вона затушковує навмисну дражливість своїх запитань. Зрештою, вона зовсім не хоче зі мною сваритися, і тому сміється, бо якнайкраще знає змислову звабливість свого сміху.
— Домонтович В., “Доктор Серафікус”