1. Назва літери латинського алфавіту (J, j), яка позначає приголосний звук [й] або напівголосний [йот].
2. У мовознавстві — умовна назва звука [й] (напівголосного або приголосного) у порівняльно-історичних та фонетичних дослідженнях, особливо в контексті йотових палаталізацій.
Вираз «ні на йоту» означає «ніскільки», «зовсім трохи». Оскільки іота — найменша літера, вона стала символом чогось крихітного.