доробка

[dorobkɑ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Загальне) –

    Результат праці, творчості або діяльності, що додається до чогось основного; нароблене, набуте.

  2. (Література) –

    Сукупність творів, наукових праць, винаходів тощо, створених певною особою або колективом; творчий спадок.

  3. (Техніка) –

    (у техніці) Деталь або вузол, що виготовляється окремо для подальшого складання з основним виробом.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. доробка, р. доробки, д. доробці, з. доробку, о. доробкою, м. доробці, к. доробко

Більше записів