калиночка

1. Зменшувально-пестлива форма від слова “калина” — невелика калина, калинка.

2. Поширена народна назва або ласкаве звертання до дівчини, жінки, пов’язане з символікою калини як національного та жіночого символу.

3. Власна назва (топонім) населених пунктів, мікрорайонів, річок, ярів тощо в Україні.

4. Назва популярної української народної пісні (“Ой у полі калиночка”), а також інших художніх творів, музичних колективів, товарів.

Приклади:

Приклад 1:
Йому хотілось співати; він пустив вільно поводи і пішов назустріч вітрові шукати у пісні дівчину, що кажуть люди: А я б рада задля тебе брата отруїти… І з болем дає Павло пораду дівчині — пісня стелеться по гриві Чалого, він стомлено ступає, а степ не слухає, свистить у торішніх бур’янах і на чотири вітри розсотує пісню: В чистім полі могилочка, На могилі калиночка, На калині — гадючина; На калину сонце пече, А з гадини отруй тече… Павло ненавидить таку сестру і кидає коневі, мов товаришеві: — Ні, не цієї, Чалий, треба співати! Перед ним знову сіріє на ріллі голова ході, кінь щулить вухо — слухає: — Знаєш, якої співали, коли наступали на Зелену могилу?..
— Невідомий автор, “032 Golova Khodi Mikhailo Mikhailovich Kotsiubin”