доправлення

1. Дія за значенням дієслова “доправити”; завершення переправлення, перевезення когось або чогось до кінцевого пункту призначення.

2. (у спеціальному контексті) Процес або результат внесення виправлень, коректування чогось до кінцевого, належного стану (наприклад, тексту, документа).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |