доправлення

[doprɑʋlɛnnjɑ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Логістика) –

    Дія за значенням дієслова “доправити”; завершення переправлення, перевезення когось або чогось до кінцевого пункту призначення.

  2. (Лінгвістика) –

    (у спеціальному контексті) Процес або результат внесення виправлень, коректування чогось до кінцевого, належного стану (наприклад, тексту, документа).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. доправлення, р. доправлення, д. доправленню, з. доправлення, о. доправленням, м. доправленні, к. доправлення

Більше записів