диктура

1. У Стародавньому Римі — офіційний список імен громадян, які мали право на отримання державних видатків на харчування (наприклад, безкоштовного хліба), а також список осіб, що підлягали оподаткуванню або іншим спеціальним повинностям.

2. У сучасному вжитку (переважно історичному) — примусовий державний розподіл, нормативне призначення цін на товари, обов’язкові державні замовлення або поставки продукції, що встановлюються органами влади.

Приклади:

Приклад 1:
Оце й єсть «диктура». То, кажу, й вона не спасе.
— Тютюнник Григорій, “Вир”